❌Свобода слова чи дискримінація? Розповідаємо чому мова ворожнечі не є свободою висловлювань.
27 лютого 2025 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення винесла припис громадській організації «Всі разом!» за публікацію, що містила мову ворожнечі щодо ЛГБТІК+ спільноти. Це рішення стало наслідком звернення ГО «Українські ЛГБТ+ військові за рівні права» та аналізу публікації на сайті організації.
У цій статті йшлося про відмову друкарні «Домінанта Текстиль» виконувати замовлення ЛГБТ-організації, а також про те, що такі відмови нібито набувають масового характеру. Нацрада зазначила, що публікація сприяє негативній стигматизації ЛГБТІК+ людей, містить елементи дискримінації та нетолерантну лексику.
Тож якою є межа між свободою слова та дискримінацією?
Організація «Всі разом!» у відповідь заявила, що Нацрада порушує їхнє право на свободу вираження поглядів і звинуватила регулятора у цензурі. Водночас принципи прав людини та міжнародні стандарти чітко визначають, що свобода слова НЕ МОЖЕ виправдовувати дискримінацію чи підбурювання до ненависті❗️
👩⚖️Закон України «Про медіа» прямо забороняє розпалювання ворожнечі. Стаття 36 цього закону передбачає відповідальність за матеріали, що містять дискримінацію або мову ворожнечі за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
«Свобода слова не означає права на поширення ненависті. Демократичне суспільство будується на рівності прав для всіх людей, а не на привілеях для одних і утисках інших. Захист ЛГБТІК+ від дискримінації є не «встановленням ідеології», а виконанням міжнародних правових зобов’язань України і, як показує соціологія, волею більшості українського суспільстваа, яке високо цінує свободу»
— зазначає Назарій Боярський, член правління ГО «Інкубатор демократичних ініціатив».
Важливо розуміти, що обмеження мови ворожнечі – це не цензура, а захист прав людини.
Якщо суспільство дозволятиме окремим організаціям публічно закликати до дискримінації або ж популяризувати упереджене ставлення, це буде створювати атмосферу ворожнечі, яка може цілком перерости у реальні випадки насильства.
❓Як варто діяти далі, аби запобігти аналогічних випадків у майбутньому:
🔹Нацраді слід й надалі продовжувати моніторинг та введення санкцій щодо порушень Закону «Про медіа».
🔹Правозахисним організаціям необхідно працювати над тим, щоб українські суди ухвалювали рішення відповідно до міжнародних стандартів.
🔹Громадянське суспільство має відігравати активну роль у викритті мови ворожнечі та протидії її нормалізації.
🔹 Небайдужим людям варто завжди скаржитись на прояви мови ворожнечі.
Аби краще розуміти, що саме є мовою ворожнечі та як ефективно їй протидіяти, ми рекомендуємо ознайомитися з нашим навчальним довідником «Залучити та навчити» з протидії мові ворожнечі до ЛГБТІК+ в інтернеті. У ньому ми пропонуємо конкретні кроки, які допоможуть створювати безпечніші простори, будувати партнерства, просувати позитивні наративи, заохочувати співпрацю та формувати комфортне середовище в інтернеті. Ознайомитися із посібником можна на нашому сайті: https://diiukraine.org/publikatsii/navchalnyi-dovidnyk-lgbtik-v-internrti/
Ми вважаємо, що створення толерантного медіапростору є спільною відповідальністю держави, журналістської спільноти та суспільства. Дискримінація не може бути виправдана під виглядом свободи слова.